Тон (або стиль) дозволяє визначити емоційну та стилістичну забарвленість відповіді, яку ви очікуєте від нейромережі. Він керує ступенем “сміливості” або “обережності” моделі у виборі слів.

1. Контроль над виведенням. Без вказання тону нейромережа може генерувати надто загальні, шаблонні або нерелевантні результати. Завдяки тону можна отримати бажану емоційну реакцію та стиль.
2. Точність та якість. Чітко визначений тон допомагає моделі краще зрозуміти ваші цілі та надати більш цільові та якісні відповіді.

Як задавати тон у промптах

1. Використання ключових слів та описів

Найпростіший спосіб задати тон або стиль відповіді – прямо вказати його у промпті за допомогою прикметників або коротких фраз.

Приклади:

• “Тон має бути доброзичливим, мотивуючим і зрозумілим для студентів першого курсу”
• “Поясни тему з фізики у спокійному, впевненому стилі, щоб заспокоїти студентів перед іспитом”
• “Текст має викликати зацікавленість та відчуття, що навчання – це можливість, а не тягар”

Можна також описати бажане емоційне враження від тексту:

• “Я хочу, щоб цей конспект сприймався серйозно та професійно, але без перевантаження термінами, щоб не відлякати студентів”

2. Застосування шкал та параметрів

Ви можете створювати власні шкали стилю чи тону (будь-які, які тільки вигадаєте) і вказувати числові значення, які модель враховуватиме при формуванні відповіді.

Приклади:

• “Рівень академічної строгості: 8 з 10” – більше наукових термінів, формул і посилань на джерела.
• “Рівень простоти пояснення: 9 з 10” – максимально зрозуміло, з прикладами з повсякденного життя.
• “Рівень мотиваційності: 10 з 10” – надихаючі формулювання, приклади успіху випускників.
• “Рівень інтерактивності: 7 з 10” – включення запитань, завдань і практичних прикладів.

Діапазон шкал можна обирати будь-який. Чим більшій ви задаєте, тим точніше зможете контролювати тональність. Для більш складних задач можна використовувати, наприклад, 100-бальну шкалу. Крім цього, можна вказувати “зашкалюючі” значення (наприклад, 100 з 10), але зазвичай це доцільно лише для творчих задач або щоб показати екстремальний розвиток якого процесу.

Можна поєднувати декілька параметрів, щоб налаштувати тон ще точніше. Наприклад:
“Рівень натхнення: 9 з 10, Щирість: 8, Педагогічна підтримка: 10 з 10, Стиль Лесі Українки: 20%, Стиль сучасного науково-популярного блогу: 30%”

Ще приклади освітніх шкал для налаштування тону і стилю у промптах:

• Академічна строгість – ступінь науковості та формальності викладу.
• Простота пояснення – рівень адаптації матеріалу під аудиторію.
• Мотиваційність – кількість надихаючих фраз та прикладів успіху.
• Інтерактивність – кількість елементів взаємодії (запитання, завдання).
• Дружність / теплий тон – рівень емоційної підтримки та доступності мови.
• Креативність – використання образних прикладів, метафор, порівнянь.
• Приклади з реального життя – частота використання життєвих або професійних прикладів.
• Стиль відомого автора/персони – ступінь наслідування конкретного стилю.
• Рівень деталізації – обсяг і глибина розкриття теми.

3. Залучення ШІ для вибору тону

Якщо ви не впевнені, який тон або стиль буде найефективнішим для вашої цільової аудиторії (наприклад, студентів різних курсів чи слухачів онлайн-курсу), можна попросити модель самій запропонувати ключові слова та параметри тону.

Приклади:

• Надати моделі уривок з вашої попередньої лекції чи методичного матеріалу та запитати: “Визнач, який тут тон та стиль подачі, і запропонуй 5 варіантів, як можна його змінити, щоб він був більш мотивуючим для студентів”.
• Попросити: “Проаналізуй промову Сергія Бабака (або іншого українського науковця/освітнього діяча) та опиши ключові характеристики тону”.

Це допоможе адаптувати навчальні матеріали під стиль, який резонує з аудиторією.

4. Комбінування стилів та метод контрастів

В освіті можна досягти більшої залученості та ефективності, поєднуючи різні стилі або навіть протилежні настрої.

Приклади застосування:

• Створити пояснення складної теми у двох протилежних стилях: сухий академічний та дружній, з прикладами з життя студентів, а потім знайти баланс між ними.
• Поєднати строгу логічну аргументацію викладача з емоційними прикладами студентів, щоб отримати багатогранну подачу матеріалу.
• Подати аргументи “за” і “проти” певної освітньої технології (наприклад, дистанційного навчання), а потім зробити зважений висновок.
• Провести “контрастне тестування” мотиваційного звернення: один варіант – дуже емоційний і надихаючий, інший – спокійний та раціональний, і на основі відгуків вибрати оптимальний.

Метод контрастів дозволяє знайти золоту середину, підвищити вплив повідомлення та зробити навчальний матеріал більш гнучким для різних груп студентів.

Деякі приклади тонів та стилів:

• Загальні: формальний, неформальний, дотепний, ентузіазм, сарказм, оптимістичний, песимістичний.
• Специфічні: конфронтаційний, описовий, прямий, гумористичний, впливовий, інформаційний, надихаючий, переконливий.
• Художні / особистісні: стиль Річарда Фейнмана, Тараса Шевченка, якогось персонажу з мультфільму (якщо для дошкільної освіти або початкової школи).
• Емоційні: безумний, епічний, няшний, драматичний, щирий.
• Інші: неандертальський, кіберпанк, морський жаргон.